Енергетичний аудит

Енергетичний аудит (ЕА) – комплексна техніко-фінансова оцінка діяльності підприємства, установи, обладнання, системи, процесу (в подальшому Об’єкт), в галузі споживання енергоносіїв.
ЕА від фахівців Органіка інжиніринг охоплює детальний аналіз рівня ДОСЯГНУТОЇ енергоефективності Об’єкту. Він ґрунтується на ТРИВАЛОМУ спостереженні за енергоспоживанням та енерговтратами.
Мета проведення ЕА
ЕА планують і проводять у межах ідентифікації та визначення пріоритетних можливостей підвищення рівня ДОСЯГНУТОЇ енергоефективності до рівня ДОСЯЖНОЇ, скорочення споживання енергії і отримання, пов’язаних з цим, екологічних та фінансових вигод. Таким чином, мета ЕА:

• визначення наявного економічно доцільного потенціалу енергозбереження на об’єкті, збільшення рівня енергоефективності від ДОСЯГНУТОЇ до ДОСЯЖНОЇ;
• розробка програми енергозбереження на Об’єкті;
• реалізація ПРИЙНЯТОЇ персоналом Об’єкту програми енергозбереження.

ORGANIKA – ENGINEERING пропонує три типи енергетичного аудиту:
ознайомчий/первинний ЕА, який проводиться на Об’єкті новому для енерогоаудитора. При виконанні ЕА енергоаудитор знайомиться з Об’єктом та технологіями споживання енергетичних ресурсів, які застосовуються на Об’єкті. Мета – визначення ДОСЯГНУТОГО рівня енергоефективності та формування найбільш типового переліку енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ), які показали свою ефективність. Досить часто, для житла та Об’єктів соціальної сфери, такий ЕА проводився на рівні ТЕПЛОВІЗІЙНОГО обстеження будівель, споруд, огороджувальних конструкцій, елементів систем інженерного забезпечення тощо. Результатом ЕА є формалізований ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЛАН поточний ЕА, який проводиться через певний проміжок часу на Об’єкті, на якому вже виконувався ознайомчий/первинний ЕА. Мета – аналіз змін ДОСЯГНУТОГО рівня енергоефективності від реалізації типового переліку ЕЗЗ, формування ДОДАТКОВОГО переліку ЕЗЗ, який враховує особливості технологій споживання енергетичних ресурсів на Об’єкті. При розрахунках та аналізу техніко-економічних показників запропонованих ЕЗЗ можуть застосовуються як найпростіші методи, так і ускладнені, наприклад - враховуватися собівартість основної діяльності Об’єкту, інфляція, тривалість реалізації ЕЗЗ, послідовність реалізації ЕЗЗ. Що дає можливість застосовувати енерго-сервісний підхід при плануванні. Суть енерго-сервісного підходу – реінвестування частини коштів, отриманих на попередньому етапі реалізації програми енергозбереження на Об’єкті, у реалізацію подальших етапів програми енергозбереження, що ілюструє малюнок, пояснюючий циклічність ЕА та реалізації програм енергозбереження. інвестиційний ЕА, який проводиться для реалізації конкретної програми енергозбереження і метою, якого є точне, з мінімальною похибкою визначення техніко-економічних показників ЕЗЗ.. При розрахунках та аналізу техніко-економічних показників запропонованих ЕЗЗ, застосовуються ТІЛЬКИ повні методи економічного аналізу. Наприклад, враховуватися собівартість основної діяльності Об’єкту, інфляція, тривалість реалізації ЕЗЗ, послідовність реалізації ЕЗЗ, враховується кумулятивний ефект реалізації програми, застосовується енерго-сервісний підхід при плануванні.

У стратегічному плані завданнями ЕА є:

• зменшення витрат на придбання енергетичних ресурсів, необхідних для ведення основної діяльності, і в наслідок цього, збільшення прибутковості виробництва, або зменшення витрат бюджету на ведення основної діяльності;
• збільшення ефективності використання енергетичних ресурсів.

В тактичному плані завданнями ЕА є:

• планування ходу реалізації прийнятої програми енергозбереження на КОНКРЕТНОМУ Об’єкті у КОНКРЕТНИХ умовах господарювання;
• економічна оцінка доцільності реалізації програми енергозбереження;
• обґрунтування обсягів споживання енергетичних ресурсів.

Результати ЕА містять інформацію про поточний стан ДОСЯГНУТОЇ енергоефективності, упорядковані рекомендації щодо підвищення її до рівня ДОСЯЖНОЇ та фінансових вигод від цих дій.
Зміст ЕА – глибоке та всебічне вивчення економічних умов функціонування Об’єкту та їх аналіз з метою прийняття оптимальних управлінських рішень, забезпечення виконання виробничих або інших програм, оцінки рівня їх виконання, виявлення «вузьких» місць та внутрішніх господарських резервів Об’єкту.
ЕА повинен являти собою комплексне дослідження взаємодії внутрішніх та зовнішніх, ринкових та виробничих факторів, на кількість та якість продукції (послуг), оцінку перспектив розвитку основної діяльності Об’єкту у вибраній галузі господарювання.
Загальні принципи енергетичного аудиту:

• Конкретність. Аналіз досягнутого рівня споживання енергії базується на реальних даних, а його результати мають конкретний чисельний вираз;
• Комплексність. Аналіз процесів споживання ВСІХ видів енергії в загальних технологічних процесах з метою об’єктивної оцінки;
• Регулярність. Аналіз проводиться постійно з визначеним періодом, а не від випадку до випадку;
• Системність. Аналіз процесів у взаємному зв’язку один з одним, а не відірваними або ізольованими;
• Об’єктивність аналізу. Критичний та неупереджений підхід до аналізу процесів та явищ, обґрунтованість висновків;
• Дієвість. Можливість застосування результатів аналізу для використання у практичній діяльності для підвищення результативності основної діяльності Об’єкту;
• Економічність. Витрати на проведення ЕА повинні бути суттєво меншими ніж економічний ефект, отриманий внаслідок реалізації програми енергозбереження;
• Порівняльність. Вихідні дані та результати аналізу повинні бути такими, що можуть бути порівняними, при регулярному проведенні аналізу повинні бути забезпечена наступність результатів;
• Науковість. Проведення аналізу повинно виконуватися з застосуванням науково обґрунтованих методик;
• Конфіденційність. Рівень конфіденційності матеріалів ЕА, як вихідних даних так і результатів ЕА, повинен бути УЗГОДЖЕНИМ між персоналом Об’єкту та енергоаудитором до початку робіт з проведення ЕА. Енергоаудитор не може використовувати матеріали ЕА неналежним чином, для особистої вигоди та/або із завданням шкоди законним інтересам Об’єкту;
• Доступність. Для здійснення ЕА енергоаудитор, в межах визначеного завдання та в межах Об’єкту повинен мати доступ:
• до самого Об’єкту ЕА, технічних споруд/приміщень, обладнання, систем, процесів;
• персоналу Об’єкту (інженерного, експлуатаційного, обслуговуючого), постачальників обладнання, підрядників та інших, для збору інформації, що стосується Об’єкту та є корисною для ЕА та аналізу даних;
• інших джерел інформації (креслення, інструкції, посібники, звіти за результатами попередніх досліджень, рахунків за придбання енергетичних ресурсів за попередні періоди, даних моніторингу та контролю, електричних схем та протоколів випробувань).

Принципи проведення енергетичного аудиту:

• ЕА повинен відповідати узгодженому характеру та обсягам робіт, межам та цілям ЕА;
• вимірювання та спостереження повинні враховувати ОСОБЛИВОСТІ споживання та використання енергії;
• дані про ДОСЯГНУТИЙ рівень енергоефективності мають бути ТИПОВИМИ для всіх видів діяльності, процесів та систем, що досліджуються. Як приклад, споживання різних ТИПОВИХ видів енергії, наприклад: електроенергія, теплова енергія, органічне паливо, НЕОБХІДНО зводити до ОДНІЄЇ одиниці вимірювання (кВт*год, кДж, т.у.п., ТОЕ (тонна нафтового еквіваленту), тощо). При використанні в основній діяльності СПЕЦИФІЧНИХ енергоносіїв, наприклад, стиснене повітря, питна та технічна вода, стічні води, які утворюються від основної діяльності Об’єкту, НЕОБХІДНО шукати шляхи приведення цих енергоносіїв до одиниці виміру, яка застосована для оцінки споживання ТИПОВИХ видів енергії;
• використовувані дані для кількісного оцінювання рівня ДОСЯГНУТОЇ/ДОСЯЖНОЇ енергоефективності та виявлення можливостей поліпшення мають бути узгодженими між собою та ОДНОЗНАЧНО визначеними;
• процес збирання, перевірки та аналізу даних повинен бути ПРОСТЕЖУВАНИМ та ВІДТВОРЮВАЛЬНИМ;
• результати проведення ЕА відображаються у звіті з проведення ЕА (в подальшому Звіт), який повинен висвітлювати можливості для підвищення рівня ДОСЯГНУТОЇ/ДОСЯЖНОЇ енергоефективності на основі технічного та економічного аналізу.
• основний метод аналізу ЕА - дедукція, тобто від загального до частки, від складного комплексу – до його складових, від результату до висновків - як такого результату можливо досягти і до чого приведе у наступний період.
• схема аналізу повинна бути побудована за класичною схемою «від загального до частки». Зміст цього принципу очевидний - спочатку дається опис загальних ключових характеристик об’єкту і процесу, і тільки після цього має зміст аналізувати окремі частини.
• принцип «від частки до загального» - індукція, також має право на застосування. Наприклад, виявлений дефект комерційного обліку, або його відсутність, як правило, є спільним для системи приладного обліку конкретного виробника, або постачальника послуг, наприклад теплопостачання, водопостачання, водовідведення, постачання органічного палива….

Методологія/етапи проведення ЕА
1-й етап. Скорочена оцінка стану споживання енергетичних ресурсів; стану та можливостей енергозбереження на Об’єкті, фінансового стану об’єкту.
2-й етап. Збирання та опис вихідних даних.
3-й етап. Проведення приладних вимірів, опис результатів вимірів. Успіх ЕА визначається різними факторами. З відомою долею умовності можливо сформулювати кілька основних принципів, які доцільно мати на увазі починаючи ЕА:

• до початку будь-яких аналітичних процедур необхідно скласти їх чітку програму, включаючи макети аналітичних таблиць, алгоритми розрахунку основних показників та методики їх порівняння. Аналіз виконується на підставі облікової інформації. Робота починається із збору вихідних даних. І ці дані повинні бути достовірними та вірогідними;
• при проведенні аналітичних процедур, показники діяльності Об’єкту завжди із чимось порівнюються . Порівняння можуть проводитися з попереднім періодом, із середньогалузевими показниками, з нормативними показниками, а для технічних систем – зі світовим рівнем розвитку. Наприклад, питомого споживання енергії на 1 людину або одиницю площі або обсягу . Будь-які відхилення від нормативних значень показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися або випробовуватися. Зміст такого аналізу й випробування полягає в тому, щоб виявити основні фактори, що викликають зафіксовані відхилення від заданих орієнтиріві, якщо необхідно, внести зміни. Слід підкреслити , що останній аспект має особливе значення – тільки шляхом постійного аналізу, випробувань і коректування можна налагодити досить струнку систему й підтримувати її в актуальному стані.
• завершеність і цілісність будь-якого аналізу в значній мірі визначається обґрунтованістю використовуваної сукупності критеріїв. Як правило, ця сукупність включає якісні й кількісні оцінки, а її основу звичайно становлять обчислювальні показники, що мають зрозумілу інтерпретацію й, по можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції). Відбираючи показники, необхідно формулювати логікові їх об'єднання в дану сукупність, для того щоб була, видна роль кожного з них і не створювалося враження, що якийсь аспект залишився неохопленим або, навпаки, не вписується в розглянуту схему.

4-й етап. Розробка енергозберігаючих заходів (в подальшому ЕЗЗ) з оцінкою ефективності їх впровадження. Розрахунок економічного ефекту та терміну окупності за ЕЗЗ.
5-й етап. Формування проекту програми енергозбереження на Об’єкті.
Типова схема проведення ЕА:

• Знайомство з Об’єктом, початкова нарада на Об’єкті;
• Збір вихідних даних за досить тривалий проміжок, як правило не менше року, проведення приладних досліджень;
• Аналіз вихідних даних з визначенням:
• середніх показників валового споживання енергетичних носіїв;
• питомого споживання енергетичних носіїв;
• валових витрат на придбання енергетичних носіїв (послуг);
• вартостей енергетичних носіїв (послуг);
• Розробка попереднього переліку ЕЗЗ, які можуть бути реалізовані на об’єкті;
• Технічна розробка ЕЗЗ;
• Визначення вартості реалізації ЕЗЗ;
• Визначення економічних показників ЕЗЗ:
• економічного ефекту від реалізації;
• терміну окупності.
• Формування попередньої редакції звіту з ЕА;
• Обговорення попередньої редакції звіту з персоналом Об’єкту;
• Коригування звіту з врахуванням зауважень персоналу Об’єкту, формування кінцевої редакції звіту;
• Захист звіту на Об’єкті, заключна нарада на Об’єкті.

Таблиця досить велика і складна для розуміння, для спрощення розуміння відмінностей між типами ЕА добре підходять наступні «формули»: ЕА тип 1 – все що є у колонці «Тип 1»;
ЕА тип 2 – все все що є у колонці «Тип 1» + додаткові вимоги з колонки «Тип 2»;
ЕА тип 3 – все все що є у колонках «Тип 1» і «Тип 2» + додаткові вимоги з колонки «Тип 3».

Закон України «Про енергозбереження» з змінами та доповненнями
ДСТУ 4065-2001 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ. «Енергетичний аудит. Загальнi технiчнi вимоги»
ДСТУ ISO 50002:2016 «Енергетичні аудити. Вимоги та настанови щодо їх проведення»
ДСТУ 2155-93 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ. «Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню»